Прогулянки із цуценям

Прогулянка із собакою цілком необхідна для її гарного самопочуття, формування нервової системи, контакту з господарем. Саме на прогулянках відбувається становлення собаки як особистості. При цьому, вона одержує фізичне навантаження, що сприятливо позначається на здоров'ї щеняти.

Щеня виводять на вулицю 3-5разів в день. Собаку дорослішу за недостачею часу часто переводять на дворазовий вигул і годівлю. Рекомендується гуляти із собакою не менше 3-х годин у добу.

На прогулянку з щеням в перший раз

До вакцинації щеня можна виводити тільки на руках. Однак і після вакцинації багато власників воліють тримати цуценя в будинку навіть до півроку, щоб уникнути зараження якою-небудь інфекцією, наприклад, чумою або ентеритом. В місті, дійсно, велика кількість бродячих інфікованих собак, і щеня, на жаль, може заразитися. Але ту ж інфекцію люди приносять у свою квартиру на взутті, одязі, сумках, які обнюхує щеня. Доза її, звичайно, менша, зате сприйнятливість до неї щеняти, що сидить будинку, вища. Адже саме на прогулянках, при обнюхуванні землі і різних предметів, а також при спілкуванні із собі подібними в щенят з'являється набутий імунітет, що дозволяє їм справлятися з інфекцією. А в щеняти, що сидить в будинку, його, природно, не буде.

Спостереження свідчать, що домашні щенята занедужують різними інфекційними хворобами не рідше, за тих, які постійно гуляють. А от хворіють вони важче і гинуть частіше.

Так що "домашній арешт" ризику не зменшує. Зате він гарантовано наносить собаці непоправну шкоду.

• По-перше, пес має чимало шансів вирости кволим і хворобливим.
• По-друге, він все життя буде почувати себе на вулиці незатишно, боятися транспорту, людей, собак. Привчати до життя в місті треба в "ніжному" віці, адже в маленького щеняти психіка пластичніша, а страхів ще нема.
• По-третє, собака, що виріс удома ніколи не набуде навичок нормального спілкування із собі подібними. У неї буде порушена "соціальна адаптація" через відсутність спілкування в період найбільшої сприйнятливості: із чотирьох до восьми місяців.

У щеняти до двомісячного віку зберігається імунітет, отриманий у спадщину від матері, тому переважна більшість схем вакцинації починається із двомісячного віку (восьми тижнів). На першу прогулянку можна виходити із щеням через 14 днів після першої вакцинації, тому що за цей період організм щеняти виробляє досить стійкий імунітет. Однак все це стосується тільки здорових щенят, яких правильно ростять.

Якщо ви, зваживши всі "за" і "проти", вирішили із щеням гуляти, то не ставтеся до цього як до святого обов'язку витягти його на вулицю, чого б це не коштувало. При будь-яких ознаках нездужання прогулянки треба негайно припиняти. Краще перестрахуватися, пропустити одну-дві прогулянки і лише переконавшись, що щеня здорове, відновити їх.

Загальні принципи, яких варто дотримуватися в перші прогулянки із щеням:

• Не можна починати прогулянки, якщо на вулиці мороз нижче - 10°С або жару вище +З0/С.
• У перші кілька днів треба гуляти в тихому, захищеному від вітру місці, з мінімумом подразників. Починати знайомство з навколишнім світом потрібно поступово, інакше велика кількість людей, гуркіт транспорту можуть злякати маля, і страх залишиться надовго.
• У перший тиждень щеня не повинно на вулиці промокати.
• У перший місяць щеня не повинно на вулиці втомлюватися. Прогулянки повинні бути частими, але не тривалими. Тривалі прогулянки відразу після їжі неприпустимі: може провиснути спина і статися заворот. З маленьким щеням найкраще гуляти по п'ять-сім разів у день по 15-20 хвилин.
• Якщо щеня злякається чого-небудь, потрібно погладжуванням, ласкавим словом, а іноді й смачним шматочком відволікти і заспокоїти його. Потім підвести ближче до цього предмета, який злякав, і дати можливість оглянути й обнюхати його.
• На прогулянках щеня не повинно замерзати. Щеня не змерзне, якщо йому не дозволяти безцільно сидіти на одному місці. На вулиці він повинен рухатися, власне заради цього ви й вийшли з ним на прогулянку.